Харчування людини, як одна з основних фізіологічних потреб живого організму, відіграє важливу роль у збереженні здоров'я. З продуктами харчування людина отримує речовини, необхідні для нормальної життєдіяльності, — білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, воду, вітаміни. Всі вони беруть участь у складних процесах обміну речовин, розпадаються та виводяться з організму. Окислюючись та згораючи, білки, жири, вуглеводи виділяють енергію, яка вимірюється калоріями (кілокалоріями) .

1 г білка виділяє 4,1 ккал, 1 г жиру — 9,3 ккал, 1 г вуглеводів— 4,1 ккал. Енергетичну цінність продуктів визначають за спеціальними таблицями. Здорова людина в раціоні харчування при різноманітній їжі одержує в середньому 3000 ккал за добу, тобто 40 ккал на 1 кг маси тіла. Але ця величина змінюється залежно від умов життя та інтенсивності праці. У стані спокою достатньо 25—28 ккал, при легкій роботі — 35, при роботі середньої інтенсивності — 45—50 і при важкій — 60—70 ккал на 1 кг маси тіла. Є спеціальні таблиці енергетичної цінності продуктів, в яких показано, скільки кілокалорій виділяється в організмі при згоранні 100 г різних продуктів. За допомогою таких таблиць підраховують, яка кількість і яких продуктів має бути в добовому раціоні людини. Орієнтуючись на отримані дані, готують так звані лікувальні столи. Для підвищення маси тіла призначають їжу з більшою кількістю калорій, для зменшення — продукти невеликої енергетичної цінності.

ХХІ століття внесло корінні зміни, як в спосіб життя, так і в структуру харчування людей. В цілому різко знизились енерговитрати і в більшості економічно-розвинутих країн в теперішній час вони досягли критичного рівня. Людині немає потреби в повсякденних умовах займатися тяжкою фізичною працею і втрачати багато енергії. Харчові продукти, в першу чергу м'ясо і тваринні жири, при правильному харчуванні повинні відійти на другий план, тому що в подібному випадку починає бути дефіцит в других крайньою необхідних для організму біологічно-активних речовин, які знаходяться в більшій мірі в продуктах рослинного походження.

Як показують статистичні і клінічні дослідження, якщо по білках, вуглеводах і жирах раціон людини вкладається в норму то по кількості життєво важливих елементів (макро і мікроелементів), вітамінів і других фізіологічно-активних речовин, які знаходяться в рослинах. Ось чому мікроелементи і гіповітаміни сьогодні стали супутниками багатьох людей.

Вибір їжі, якою живиться вагітна жінка, повинна бути правильною, а сама їжа повинна надходити в певній кількості. Правильне харчування являється загалом хорошого стану шкіри, органів живлення і інших систем організму, Багато жінок думає, що під час вагітності потрібно багато їсти, що вона потрібна для правильного росту й розвитку дитини. А плід однаково потребує тільки ¼ або ½ літра молока вдень. Вагітна жінка потребує повноцінне харчування. Вона повинна бути різноманітною. Для свого розвитку плід потребує велику кількість вітамінів.

Організм вагітної, який в їжі чи получив потрібних речових, заставляє її добиватись їх тайком. Тому у жінок і появились особливі вкуси і захоплення до елементів, відсутніх у їжі, особливо до солей натрію. Його потрібно для того, щоб дитина не хворіла рахітом, щоб були міцні кістки і зуби. Зрозуміло що жінку, яка правильно харчується може в якийсь час потягнути до непривичної їжі. Це являється проявом звичайної потрібності у урізноманітнити їжу, яку можна недооцінити.

Вагітній жінці потрібно щодня вживати приблизно ½ - 1 літр молока, масла скільки, щоб можна було помазати 2 куски хліба, в тиждень з”їдати біля 5 яєць. По можливості їсти салати, шпинат. Порцію любих варених овочів. Певну кількість фруктів. Їсти чорний хліб.

Харчування дітей раннього віку (від 1 до 3 років) є перехідним етапом особливостей вигодовування новонароджених з поступовим наближенням до раціону харчування дорослої людини. Цей віковий період, порівняно з першим роком життя, характеризується подальшим розвитком і удосконаленням всіх функцій дитячого організму. Відбувається удосконалення травної системи, в процесі якого беруть участь усі групи слинних залоз, зміцнюються шари стінок стравоходу, шлунка, кишок, підвищується активність травних ферментів, поступово збільшується місткість шлунка - від 250 мл у дитини 1-річного віку до 300-400 мл до третього року життя. Перетравлення їжі в шлунку і перехід її до кишечника в середньому тривають 4 години, а подальше розщеплення та засвоєння її в кишках - 24-48 годин. Частота випорожнень складає від одного до трьох разів на добу.

До 2,5-3 років життя у дітей вже достатньо добре розвивається жувальний апарат - є 20 молочних зубів, 8 з яких прорізуються до однорічного віку, а 12 - після. Завдяки йому дитина вже може досить добре жувати їжу. Під час цього процесу інтенсифікується вироблення травних соків, їжа краще засвоюється, тому дуже важливо своєчасно привчити дитину до жування. Для цього необхідно, звичайно, не поспішаючи, якомога раніше замінювати рідку й напіврідку їжу більш густою і твердою. Якщо дитину другого року життя не привчати споживати їжу, яка вимагає жування, в майбутньому маля, в зв'зку з цим, не буде виявляти особливого бажання щодо таких продуктів як свіжі фрукти, сирі овочі, м'ясо шматочками тощо.

Харчування являється одним із найважливіших умов нормального протікання вагітності і родів. Вагітність сприяє перебудові обміну речовин в організмі. В теперішній час теоретично обумовлена необхідність білкового харчування вагітних. Амінокислоти білкової їжі являються єдиними джерелом утворення білків в організмі. Встановлено, що процес розвитку і ріст плода відбувається за рахунок альбумінів. Повноцінне білкове харчування може розглядатися як профілактика цілого ряду ускладнень вагітності і родів.

Харчування жінок у різні строки вагітності повинно бути диференційованим. В першу половину вагітності воно не повинно відрізнятися від того, що було до вагітності. Для жінки середнього зросту і ваги харчовий раціон повинен складати 2400 – 2600 кал.

В другій половині вагітності він збільшується до 2800 – 3000 кал, головним чином за рахунок білків, постільки білок являється основним пластичним матеріалом для побудови тканини плода, що розвивається. У жінок, які ведуть малорухомий спосіб життя калорійність їжі повинна бути знижена.

Під час вагітності в організмі жінки, як уже було сказано, настає перебудова обмінних процесів, тому особлива увага варто приділяти раціональному харчуванню.

Ученими встановлено, що недостатнє харчування вагітних може привести до викиднів, малому росту, зменшенню маси плоду, погіршує його життєздатність, збільшує частоту втрат дітей як під час вагітності, так у родах і після пологів. Такі дані були отримані не тільки в експерименті на тварин, але й у спостереженні за жінками (у роки війни, нещасть).

Надлишкове споживання їжі приводить до порушення збалансованості харчування. Підвищена енергетична цінність (калорійність) продуктів харчування під час вагітності викликає посилене утворення жирової тканини як у матері, так і в плоду.

Відомо, що плід на кожнім етапі свого розвитку має потребу у визначеному складі харчових речовин. У першій половині вагітності харчування жінки не повинне істотно відрізнятися від такого до вагітності. Однак їжа повинна бути різноманітної і містити всі основні живильні речовини: білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мікроелементи. При цьому варто категорично виключити продукти, що згубно впливають на плід (алкоголь, міцний чай, кава й ін.).

Основні завдання та принципи харчування спортсменів. Термін «харчування» в широкому розумінні цього слова характеризує всю суму біологічних явищ (надходження і перетворення харчових речовин в організмі), які лежать в основі забезпечення енергією і структурними речовинами будь-якої, фізіологічної функції.

Харчування – одна з основних фізіологічних потреб людини. Від нього залежить ріст і розвиток організму, його фізична і розумова працездатність, стійкість проти несприятливих факторів і, нарешті, тривалість життя. Неправильне харчування спричинює різні захворювання і насамперед захворювання органів травлення.

Наука про харчування розглядає різні питання, головними серед них є:

1. Які речовини і в яких кількостях повинні надходити до організму з їжею для росту, відтворення і здійснення життєво важливих функцій.

2. До яких наслідків призводить відсутність, або напроти, надлишок надходження з їжею харчових речовин.

3. В чому полягає конкретна біологічна роль кожного продукту харчування.

4. Які продукти і в яких кількостях потрібні для задоволення потреби організму в харчових речовинах.

Харчування в екстремальних ситуаціях базується на трьох основних положеннях:

1) на максимально можливому зменшенні надходження радіонуклідів з їжею; 2) на гальмуванні процесу всмоктування та накопичення радіонуклідів у організмі; 3) на дотриманні принципів раціонального харчування;

Зменшити надходження радіонуклідів до організму людини з їжею можна шляхом зниження їх вмісту у продуктах харчування за допомогою різних технологічних прийомів, а також складаючи раціон із тих продуктів, які містятъ мінімальну кількість радіонуклідів.

Гальмування усмоктування та накопичення радіонуклідів в організмі можна досягти за допомогою складання спеціальних раціонів за рахунок залучення до них сполук, які мають радіозахисну дію.

Раціональне харчування передбачае:

чітку залежність між енергоспоживанням та енерговитратами;

оптимальне співвідношення та достатнє вживання всіх життєво необхідних продуктів;

підтримку правильного режиму харчування.

Харчові токсикоінфекції (toxicoinfectiones alimentariae) -група гострих кишкових інфекцій, що виникають внаслідок вживання в їжу продуктів, які містять умовно-патогенні мікроби та їх ентеротоксини. Характеризуються короткотривалими проявами загальної інтоксикації та гострого гастриту чи гастроентериту.

Етіологія. Харчові токсикоінфекції спричинюються бактеріями, які виробляють ентеротоксини. Найчастіше захворювання зумовлені клебсієлами, протеями, цитробактерами, кишковими паличками, стрептококами, стафілококами, галофільними вібріонами, клостридіями.

Більшість із них досить стійкі в довкіллі, здатні розмножуватись у харчових продуктах.)

Епідеміологія. Джерелом збудника найчастіше є люди, які займаються приготуванням їжі, інколи тварини і птахи - хворі або здорові бактеріоносії. Вони виділяють збудників у довкілля з випорожненнями. Оскільки вказані бактерії дуже поширені в природі, джерело їх походження встановити часто не вдається. За деяких обставин ним можуть бути особи, які мають гноячкові захворювання шкіри, ангіну, бактерійний ринофарингіт, пневмонію. Механізм передачі збудника фекально-оральний. Найчастіше він реалізується харчовим шляхом, рідше – водним. Особливо небезпечне забруднення продуктів, що не обробляються термічне безпосередньо перед вживанням (холодець, салат, заливне, сметана, торт тощо).

Харчовими отруєннями називають такі захворювання людини, що передаються переважно через їжу. Основною причиною їхнього виникнення є вживання в їжу продуктів, що володіють шкідливою дією чи в результаті розвитку в них шкідливих мікроорганізмів, чи внаслідок змісту там різних токсичних речовин. У більшості випадків ці захворювання характеризуються коротким інкубаційним періодом і бурхливим протіканням з явною перевагою симптомів гострого отруєння. Однак вони можуть протікати і по типу хронічної інтоксикації.

Необхідно відзначити, що харчові отруєння найчастіше виникають раптово, нерідко захоплюючи значний контингент осіб, і, як правило, досить швидко загасають. Разом з тим вони можуть зосереджуватися в мікрорайоні обслуговування визначеного харчового підприємства. Раптовість виникнення даних захворювань і тривожна симптоматика ріднять харчові отруєння з нещасливими випадками і непередбаченими катастрофами. Звідси випливають деякі особливості медичних заходів, що полягають у мобілізації лікарської допомоги для обслуговування дуже великої кількості потерпілих.